Модельна навчальна програма. Іноземні мови 5-9 клас (автори Зимомря І. М., Мойсюк В. А., Тріфан М. С., Унгурян І. К., Яковчук М. В)

 Психологічні основи раннього навчання англійської мови.

Щоб підкреслити важливість даної роботи пропоную розглянути психологічні основи раннього навчання англійської мови.

Навчаючи молодших школярів іноземної мови, треба зважати на їхні психологічні особливості. Чим молодші діти, тим яскравіше виражені в них процеси збудження, їх домінуюча роль над гальмівними. Внаслідок швидкого відволікання уваги на яскраві подразники поведінка дітей є імпульсивною, і це проявляється в тому, що вони не вміють переключатися на інші види діяльності, тобто для них характерна "негнучкість" уваги. Учителі мають враховувати, що дітям цього віку досить важко тривалий час зосереджуватись на одному виді діяльності, їхню увагу може привернути лише незвичний, різкий, сильний подразник. За свідченнями психологів, в дітей молодшого шкільного віку переважає мимовільна увага, тому недоцільно у навчанні повною мірою розраховувати лише на довільну увагу, яка потребує значних вольових зусиль. У цьому віці вольові зусилля тільки починають проявлятися у формі усвідомлюваних довільних дій. Отже,  учень практично не може повноцінно регулювати свою діяльність без допомоги вчителя. Як підтверджується дослідженнями в галузі вікової психології, окрім незвичного різкого подразника й вольового зусилля, джерелом уваги стає інтерес або творче завдання. Наразі слід зазначити, що увага  молодших школярів характеризується слабкою зосередженістю. Стійкість уваги дітей пов'язана із змістом навчального матеріалу, доступністю запропонованих завдань. А тому, щоб привернути їхню увагу, необхідно використовувати предметне унаочнення, яскраві та образні ілюстрації. Як свідчить практика, діти  швидко втомлюються, знижується ефективність їхньої інтелектуальної діяльності, зменшується фізична активність, або, навпаки, підвищується внаслідок збудження, слабшає концентрація уваги і може погіршуватися працездатність. Щоб запобігти цьому, вчитель має створити сприятливі умови для навчальної діяльності, дотримуватися гігієнічних норм, що є важливою передумовою ефективності розумової діяльності учнів цього віку.

На основі аналізу пізнавальних інтересів  школярів, що відіграють значну роль в їхньому розумовому розвитку, можна зробити висновок, що ця вікова група є особливою. Як свідчать результати досліджень психологів, перша функція, що починає розвиватись у дитини в ранньому віці – це сприймання. Вона продовжує розвиватись і в шкільному віці, і на її розвиток помітно впливають мислення та рівень досконалості уваги. На перших порах сприймання майже завжди мимовільне. Діти помічають у предметах не головне і не суттєве, а скоріше те, що виділяється на фоні інших предметів. Сприймання учнів цього віку характеризується недостатньою диференційованістю: діти можуть неправильно ідентифікувати літери або слова, що сприймаються ними на слух. Однією з причин слабкої диференційованості є недосконалість аналізу у процесі сприймання.

Відомо, що в пізнанні навколишнього світу пам'ять відіграє істотну роль і розвиток цієї функції є однією з основних ознак готовності дитини до школи. Якщо проаналізувати відповідні дослідження, то можна зробити висновок, що діти старшого дошкільного віку запам'ятовують швидше мимовільно, ніж довільно. Дітей приваблюють та інтригують незрозумілі слова, пісні, тексти та інший матеріал, який стає їм чомусь цікавим, незвичним і значущим. Цілком можливо, що незрозуміле виділяється на фоні зрозумілого і тим самим привертає до себе увагу. Окремим питанням психології пам'яті є визначення раціонального співвідношення між словесним і наочним способом подачі матеріалу для запам'ятовування. Перевага у запам'ятовуванні унаочненого матеріалу є характерною для всього молодшого шкільного періоду, і таке запам'ятовування є ефективнішим. Те, що учні запам’ятовують, хоч і мимовільно, але в процесі активної інтелектуальної діяльності, фіксується в пам'яті міцніше, ніж те, що запам'ятовується довільно, але в звичайних умовах мнемічної діяльності. Що стосується процесів зберігання у пам'яті певної інформації, то варто зазначити, що зрозумілий і усвідомлений матеріал забувається значно повільніше. Для процесу зберігання інформації характерним є явище ремінісценції, тобто наявність паузи між запам'ятовуванням матеріалу та його відтворенням, часу для усвідомлення та внутрішнього опрацювання матеріалу суб'єктом. А тому вчитель не повинен вимагати від дітей абсолютного стовідсоткового запам'ятовування певного матеріалу відразу після першої його подачі. Має пройти певний час (різний для кожної дитини, тому необхідно диференційовано ставитись до дітей). Тривалість такої паузи залежить не тільки від  розумових особливостей дітей, але й від змісту самого матеріалу, його значущості та цікавості, а також від методів його подачі.

Тому навчання іноземної мови повинно базуватись на цікавому матеріалі:

-                    не складні пісні;

-                    рухливі ігри;

-                    яскравий наочний матеріал;

-                    слова вчителя можуть підкріплюватись рухами, що допомагає легко відтворити дошкільникам вивчене слово.

-                    різноманітні наголоси і відтінки у вимові слів.

На основі викладеного вище можна стверджувати, що опановувати іноземну мову слід в ранньому віці, оскільки пам’ять  має величезні можливості; інтенсивно „працює” мимовільне і довільне запам’ятовування; синкретичність сприймання дає змогу запам’ятовувати великий обсяг матеріалу, а самі діти мають високу потребу в спілкуванні. Досліджуване питання ще не вивчено з усіх боків. Є потреба у нових доступних цікавих методиках, розробці нестандартних форм та прийомів роботи.